Штрих про інший бік реклами

Нещодавно, переглядаючи ефір українських телеканалів, я зупинився на передачі, у якій один поважний чиновник не зміг відповісти на запитання журналіста, як саме може впливати реклама на психіку людини. Шкода, що державні посади в Україні все частіше роздають не за критерієм професійності, а за ознакою політичної доцільності чи за хабар. Власне тому і виходить, що часом посадовець зовсім не орієнтується у предметі свого служіння народу. Ось і маємо у державі суцільний правовий нігілізм та роботу потужних комерційних структур не за законами, а за поняттями.

Можливо короткий приклад, який я наведу нижче, буде в нагоді іншим, більш вдалим чиновникам, і вони не впадуть у стан ступору перед аудиторією громадян, з коштів яких їм виплачується зарплата за професійну роботу.

17-те лютого 1600-го року. Рим. Великий науковець Джордано Бруно, коли палає у вогні католицької інквізиції, вигукує до народу останні слова: «І все таки вона крутиться!», маючи на увазі нашу планету.

2008 рік. Україна. Реклама ТМ «Снікерс». Згідно сюжету якийсь середньовічний жебрак горить у вогні інквізиції та наприкінці рекламного ролику востаннє вигукує до масовки: «І все таки він існує!». Так був представлений на ринку новий шоколадний батончик із лісовими горіхами.

Тепер щодо психологічної маніпуляції. Зверніть увагу. До вислову Джордано Бруно, закарбованого у пам’яті кожного школяра та дорослого, чіпляється майже тотожна мовна конструкція і схожий відеосюжет разом із назвою торгової марки та виробу. Далі, людина, яка хоче розслабитись перед екраном телевізора, разом з приємним отримує масовану атаку на свою психіку у вигляді десятків вбивань у голову рекламних «якорів». Вони, наче кліщі, чіпляються до спогадів і асоціацій прихованих мозком у підсвідомості та паразитують із ними, або ще гірше, замінюють їх собою. Отже, лялькар-рекламодавець, зачепившись у психіці людини гачком за догми чи приємні спогади, отримує «мотузки», через які керує вибором споживача в магазині.

Ось така арифметика.