А як на заході?

Днями на широкому екрані в Українському кінопрокаті з’явилась не дуже примітна кінострічка «Хаос» (Chaos) режисера Тоні Джіліо.

За інформацією Національного кінопорталу КINO-КОЛО , що супроводжує відомий журнал «Кіно-коло», головним редактором якого є Володимир Войтенко, країни-виробники – Канада, Велика Британія і США – дивним чином відсторонилися від картини «Хаос», не випустивши її у свої національні кінопрокатні мережі, так що стрічка подорожує екранами кількох європейських країн, в тому числі й України, Австралії і країн Близького Сходу (нагадаємо – Володимир Войтенко є також одним з членів Експертної комісії з питань розповсюдження і демонстрування фільмів при Міністерстві культури і туризму України та одним з ініціаторів дозволу сумно звісного фільміу «Хостел», та прихильником дозволу фільму «Країна мерців», які у свій час були заборонені до будь-якого обігу на території України 2-ма авторитетними комісіями (Експертною комісією з питань розповсюдження і демонстрування фільмів при Міністерстві культури і туризму України та Національною експертною комісією з питань захисту суспільної моралі) через те, що зазначені кінострічки, одна з яких протизаконно демонструвалась на території України протягом декількох тижнів, здатні, на думку провідних психологів і психіатрів країни, наносити непоправну шкоду психічному, інтелектуальному здоров’ю громадян нашої держави, вихованню дітей та молоді, бути одним з чинників, які можуть призвести до спалаху кримінальних злочинів. За інформацією Мінкультури пан Войтенко являється єдиним членом Експертної комісії з питань розповсюдження і демонстрування фільмів при Міністерстві культури і туризму України, який на відміну від інших експертів поставив найнижчий обмежувальний індекс для забороненого фільму «Хостел», про який йдеться вище (тобто дозвіл для перегляду громадянами з 18 років)).

На перший погляд звичайний собі поліцейський детектив з заплутаним сюжетом, не яскравими стрілянинами, бійками, але чомусь комісія MPAA вирішила обмежити його одним з найсуворіших рейтингів своєї системи класифікації фільмів – індексом R та, крім цього, як зазначалось вище, цей фільм не вийшов у національні кінопрокати різних демократичн-орозвинених країн. Що це? Цензура? Чи може у цьому посередньому фільмі було знайдено щось таке, що може завдати шкоду інтересам людини, держави, системи? Це залишається загадкою, однак, з багатьох версій видається більш вірогідною, що саме інформація, закладена в сюжеті кінострічки, здатна ідейно підірвати авторитет системи устрою країни, натиснувши на її слабкі місця, та навіяти громадянам думки про її недосконалість і слабкість, стала підставою для прийняття рішень, здатних обмежити обіг фільму. До честі журналістів Канади, Великої Британії, США, в яких не вийшов цей фільм у національні кінопрокати, вони не зробили брудного піару довкола цієї події, бавлячись з не відповідним даному явищу словом – цензура. Це справжній, не показний патріотизм.