Норми, закладені у ст.13 Закону України «Про рекламу» від 03.07.1996 року № 270/96-ВР, містять чітко визначені вимоги щодо переривання фільмів та передач рекламою, а також вимоги до кількості таких переривань і ефірного часу, котрий телеканали мають право витрачати на рекламу протягом години та доби, але, нажаль, не всі мовники дотримуються встановлених правил, що призводить до підвищення загального градусу негативного сприйняття телеглядачем засилля реклами на українському телебаченні.
Минуло більше ніж
шість років відтоді (23.07.2007 року), коли Всеукраїнська громадська організація «Телеглядацька асоціація батьків України» висунула на публічне обговорення свою «революційну», як її багато хто тоді називав, ідею про супроводження рекламних блоків в ефірі телебачення таймером із зворотним хронометражем з метою забезпечення права глядача на отримання повної та достовірної інформації про тривалість паузи між частинами фільму або телепередачі.
Проте, наша пропозиція зіштовхнулася із опором з боку представників рекламної галузі, котрі наполягали на тому, що ніби телеканали не зможуть утримувати глядача біля екрану під час рекламної паузи, якщо будуть йому надавати інформацію про тривалість блоків.
Натомість, наша організація апелювала до того, що у сучасних умовах розвитку телебачення та із появою великої кількості конкурентних каналів, стає неактуальним продовжувати сподіватись на те, що глядач буде щогодини дарувати мовникам 20 (а на деяких телеканалах навіть 30) хвилин свого життя та, затамувавши подих, стежити за рекламними роликами і не використовувати пульт для серфінгу по інших каналах!
У спробі донести свою точку зору глядачі переконували представників телеканалів, що таймер із зворотним відліком часу протягом рекламного блоку буде корисним не тільки споживачам (оскільки надасть їм правдиву інформацію про тривалість реклами), але, як це не дивно може виглядати, і представникам медіа! Адже глядач, навіть категорично налаштований до реклами, буде з меншою дратівливістю сприймати рекламний блок та продовжувати переглядати його, принаймні тоді, коли буде бачити, що до його закінчення залишається декілька хвилин, котрі швидко тануть.
Минали роки. Змінювалось телебачення. І аж, нарешті, деякі телеканали зробили обережні кроки на зустріч глядачам і розпочали використовувати у своїй діяльності під час трансляції реклами нашу ініціативу. Першим був телеканал MTV-Україна, потім до наших ідей долучився 1+1, за ним приєднався і телеканал ICTV (із хронометражем зворотного типу, котрий нагадував індикатор заряду батареї у електронному гаджеті), а нещодавно зворотний відлік часу під час реклами було помічено глядачами в ефірі телеканалу ІНТЕР.
Отож, паростки діалогу між споживачами та медіа є. Залишається сподіватись, що це у подальшому буде стійкою тенденцією.
Максим Ростоцький
Головна
УВАГА! 
