Non-governmental All-Ukrainian Public Organization
"TV Viewers Association of Parents of Ukraine"

Єдиний в Україні сайт, на якому міститься найпотрібніша і найправдивіша інформація про медіа та кіноіндустрію і завдяки якому кожна сім’я може своїми діями впливати на ефективний захист психофізичного здоров’я своєї дитини, зберегти міць родини, та культурні і духовні надбання країни.

Батьки обирають найкращий телеканал 2017 року

Перший національний
Новий канал
ICTV
СТБ
Тоніс
1+1
Інтер
ТРК "Україна"


Батьки обирають найкращий телеканал для дітей 2017 року

Моя дитина
Малятко TV
Піксель TV
ПлюсПлюс

07.10.2011

Експертні висновки для ОБСЄ в Україні

Аналітичні висновки для керівника експертної робочої групи та співробітника медіа-проектів офісу Координатора проектів ОБСЄ в Україні Андрія Дзюбенка.

Уважно переглянув запропоновані Вами для ознайомлення матеріали “NICAM” та “KIJKIWIZER”, та як член експертної робочої групи з проекту ОБСЄ в Україні «Підтримка становлення механізму співрегулювання у сфері електронних ЗМІ напередодні переходу на цифрове мовлення», пропоную Вам, а також колегам свої висновки щодо можливості застосування голландської системи оцінки медіаконтенту на території України.

ЮРИДИЧНІ АСПЕКТИ
(сучасний стан правового регулювання оцінки медіаконтенту в Україні)


Сьогодні в Україні діє система класифікації кіновідеопродукції, розроблена Міністерством культури України спільно із представниками інших профільних міністерств та відомств, а також спільно із фахівцями у галузі мистецтвознавства, психології, кінознавства. Дана класифікація створювалась у відповідності до міжнародних норм та із врахуванням досвіду країн високого рівня розвитку демократії, які ментально, духовно та культурно наближені до України. Класифікація затверджена наказом Міністерства культури України № 571 від 31.08.2004 року та має обов’язковий характер для всіх юридичних та фізичних осіб, котрі займаються розповсюдженням кіновідеопродукції. Згідно до згадуваного вище наказу публічна демонстрація фільмів в Україні (телебачення, кінотеатри, відеозали, ін.) суб’єктами кінематографії здійснюється лише за наявності у них державного прокатного посвідчення, виданого окремо на кожний фільм компетентним органом державної влади. У прокатному посвідченні міститься інформація про фільм, а також про вікові обмеження для глядачів (індекс глядацької аудиторії). Відповідно до науково визначених психологічних особливостей розвитку людини та можливості негативного впливу медіаконтенту на процеси виховання підростаючого покоління, а також з урахуванням етнічних, культурних та соціальних критеріїв, Міністерством було визначено такі індекси глядацької аудиторії:

ДА – дитяча аудиторія
ЗА – загальна аудиторія.
14 – перегляд медіаконтенту особами до 14 років може здійснюватись лише у присутності дорослих осіб.
16 – перегляд фільмів забороняється особам до 16 років
18 – перегляд фільмів забороняється особам до 18 років.
Х21 – перегляд фільмів забороняється особам до 21 року.

Детальний перелік тем, змісту, або ситуацій, відповідно до яких визначається характер вікових обмежень кіновідеопродукції (критеріїв), міститься у наказі Міністерства культури України № 571 від 31.08.2004 року і є загальнодоступним для ознайомлення.

Юридичним ґрунтом для зазначеної системи класифікації кіновідеопродукції крім національного законодавства (Закон України «Про кінематографію», Закон України «Про захист суспільної моралі», Основи законодавства України про культуру, ін.) є міжнародні нормативно правові акти, зокрема Європейська конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, Рекомендації Комітету міністрів Ради Європи (Рекомендація № R (89) 7 Про принципи поширення відеозаписів насильницького, жорстокого чи порнографічного змісту, Рекомендація 1276 (1995) Про силу візуальних образів, ін). Тут я хочу звернути Вашу увагу на Рекомендацію № R (89) 7, у котрій здійснюється тлумачення статті 10 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод відповідно до якого країнам членам Ради Європи рекомендується створити свої системи класифікації кіновідеопродукції з урахуванням власного національного законодавства, котре в кожній державі є віддзеркаленням культурних, духовних, соціальних та історичних особливостей кожної нації. Тобто зазначена рекомендація підтверджує можливість існування відмінностей у системах класифікації різних країн – членів Ради Європи! Саме тому, те, що, наприклад, заборонено у Великій Британії може бути дозволено в Україні, або те, що заборонено в Іспанії може бути дозволено у Німеччині і т.д.

Виходячи з наведеного, на мій погляд, стає зрозумілим чому без врахування національних, культурних, соціальних та інших особливостей кожної держави (включаючи відмінність наукових підходів до розуміння певних речей) не можна застосувати в Україні критерії будь-якої країни члена Ради Європи шляхом лише сліпого копіювання системи класифікації разом із її змістом. Вважаю, що для адаптації із подальшою імплементацією іноземних систем класифікації в Україні потрібно залучення ПРОФІЛЬНИХ науковців (психологів, культурологів, педагогів, мистецтвознавців), котрі повністю відповідають значенню терміну експерт. тобто особи які володіють спеціальними знаннями відповідно до свого фаху та працюють у даному напрямку. Звертаю Вашу увагу на цей момент, саме тому, що сьогодні в нашій державі, все частіше експертами називають осіб, котрі насправді такими не є та навіть не мають відповідної профільної освіти, а лишень працюють у певних галузях. В іншому випадку «висновки» осіб, котрі називають себе експертами, навряд чи будуть сприйняті позитивно суспільством та колами фахівців.

Хочу наголосити на тому, що питання впливу на психіку людини того чи іншого медійного контенту, а також визначення вікових особливостей зазначеного впливу знаходяться виключно у компетенції такої науки, як психологія. Насправді об’єктивно важко собі уявити, щоб у будь-якій країні із високим рівнем розвитку демократії, мистецьку цінність картини визначали наприклад експерти, котрі не є мистецтвознавцями, а являються лікарями, геологами, ботаніками і т.д. Або юридичну оцінку події надавав би суддя, котрий за освітою є косметологом, а не юристом. Тому, переконаний, що членами органу котрий оцінює або буде оцінювати вплив медіа та змісту медійного контенту на психіку в залежності від вікових особливостей розвитку людини, мають бути лише професійні психологи. В окремих випадках для експертизи порнографічної продукції можна долучати мистецтвознавців.

СОЦІАЛЬНІ АСПЕКТИ
(громадська думка)


Попри те, що існуюча в Україні система класифікації кіновідеопродукції є помірковано ліберальною, за даними соціологічних досліджень, проведених в Україні, та виходячи з практики діяльності нашої організації, більшість громадян не задоволена засиллям на українському телебаченні жахів, еротики, насильства, пропаганди алкоголізму (данні за різні роки доступні у мережі Інтернет). Аналізуючи ж запропоновані Вами матеріали “NICAM” та “KIJKIWIZER”, я особисто дійшов висновку, що система класифікації медіа, чи не одної з найбільш ліберальних країн Євросоюзу – Нідерландів у рази ліберальніша ніж існуюча сьогодні в Україні. Тому, її зміст потребує не поверхневого аналізу, а серйозних та тривалих наукових досліджень на предмет можливості адаптації до культурних, історичних, релігійних, соціальних особливостей нашої держави.

Резюмуючи наведене вище, маю пропозицію, яку давно і неодноразово озвучували громадські діячі та юристи, а саме взяти у якості фундаменту для системи класифікації телевізійного контенту систему та критерії, закладені у наказі Міністерства культури України № 571 від 31.08.2004 року із адаптацією їх до телебачення (доповнити критеріями та термінологією, характерними для телевізійних шоу). Саме такий варіант, на мою думку, глобально скоротить потрібний час та коло задіяних фахівців необхідних для адаптації до телебачення існуючих критеріїв Міністерства культури. Крім цього, що дуже важливо, отримана таким чином система на виході не буде мати юридичні та наукові конфлікти, що дозволить ОБСЄ зробити якісний продукт.

P.S.

Ідея опитувальника мені видалась дуже цікавою. З точки зору практики це дуже спростить та убезпечить проведення експертизи від корупційного впливу. Тому, створення опитувальника на базі системи класифікації, що базується на адаптованій до телебачення системі, розробленій Міністерством культури, є перспективним та необхідним кроком, котрий можна реалізувати, як на стадії розробки системи класифікації, так і на стадії її тестового випробування.


Максим Ростоцький
  • Кращі фільми для всієї родини



  • Кращі телеканали для всієї родини

    1. Перший національний

    2. 1+1

    3. ICTV

    4. Інтер



  • Кращі кінотеатри для всієї родини

    1.Мережа кінотеатрів "Одеса - Кiно"

    2. Розважальний комплекс
    "Дивосвіт" (м.Київ)

    3. Мережа кінотеатрів «Мультиплекс - Холдинг»
  •  УВАГА!  

    Шановні батьки! Просимо Вас у випадку виявлення фактів порушення законодавства України покликаного захищати суспільну мораль, або права неповнолітніх глядачів, слухачів, терміново звернутись до нашої організації із підтверджуючою інформацією (фото-відео зйомка, квитки кінотеатрів, запис телевізійних та радіопередач, тощо). Від Вас залежить європейський вибір, демократія, законність та майбутнє Української Нації. Майбутнє наших дітей в наших руках.


    Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Організація може не поділяти думку авторів. Організація залишає за собою право редагувати надані матеріали.

    Публікація в інших виданнях матеріалів рубрик "колонка Максима Ростоцького" та "Фотогалерея" можлива тільки за умов погодження з автором.

    При використанні матеріалів сайту посилання на нього є обов’язковим.


    © Телеглядацька Асоціація Батьків України, 2004—2006
    Контакт: info@tabu.org.ua

    Створено: Addesign.com.ua, 2006
                                                                    META-Ukraine