Non-governmental All-Ukrainian Public Organization
"TV Viewers Association of Parents of Ukraine"

Єдиний в Україні сайт, на якому міститься найпотрібніша і найправдивіша інформація про медіа та кіноіндустрію і завдяки якому кожна сім’я може своїми діями впливати на ефективний захист психофізичного здоров’я своєї дитини, зберегти міць родини, та культурні і духовні надбання країни.

Батьки обирають найкращий телеканал 2017 року

Перший національний
Новий канал
ICTV
СТБ
Тоніс
1+1
Інтер
ТРК "Україна"


Батьки обирають найкращий телеканал для дітей 2017 року

Моя дитина
Малятко TV
Піксель TV
ПлюсПлюс

22.07.2007

Реклама. Або те, про що уникають говорити вголос.

Нещодавно, спілкуючись в колі моїх колег-психологів, я почув цікавий і доволі правдивий жарт про те, що якби в наш час був живий славнозвісний академік Павлов, йому б не прийшлося так жорстоко використовувати тварин у наукових цілях, вивчаючи умовні та безумовні рефлекси. Це було б дуже легко дослідити, лише спостерігаючи за людьми, які стали «жертвами реклами».

Насправді чому сталося так, що, борючись в демократичному суспільстві за найвеличнішу свободу – право вибору, ми дозволяємо підкоряти свій вибір невидимому насиллю з боку творців та розповсюджувачів реклами? Чи не є така демократія викривленою? Спробуємо розібратися.

Як ми знаємо, законодавчими актами у суспільстві встановлюють права та обов’язки різних суб’єктів правовідносин (наприклад, права виробників та споживачів). Закони пишуться Народними обранцями для всього народу та являють собою сукупність правил поведінки, обов’язкових до виконання фізичними і юридичними особами. Після прийняття парламентом нормативні акти набирають юридичну силу, проходячи певну процедуру, яка полягає в офіційному обнародуванні їх через засоби масової інформації, чим кожному громадянину країни надається можливість ознайомлення із ними. Крім того, що закон повинен бути доступним для ознайомлення громадян, його мова має бути зрозумілою і сприйматися максимально однозначно для вірної побудови суспільних правовідносин, які регулює нормативний документ.

Так, відповідно до статті 1 Закону України « Про рекламу» реклама – це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

У цьому визначенні наша із Вами увага буде прикута до терміну – інтерес. Оскільки на думку фахівців саме він є одним з основних каменів спотикання на шляху порозуміння між рекламною галуззю та споживачами. Отож, як же він тлумачиться?

На думку видатного психолога-дослідника С.Л. Рубінштейна, інтерес – це зосередженість на певному предметі думок, яка викликає прагнення ближче ознайомитись із ним, глибше у нього проникнути, не втрачати його з поля зору. Інтерес – тенденція або спрямованість особистості, що полягає в зосередженості її думок на певному предметі.

Як спрямованість думок, інтерес суттєво відрізняється від спрямованості бажань в якому первісно проявляється потреба. Інтерес проявляється у спрямованості уваги, думок; потреба – у потягах, бажаннях, вольовому прагненні особи. Потреба викликає бажання в якомусь сенсі володіти предметом, інтерес – ознайомитись із ним.

Важливо відмітити й те, що інтереси не виникають в людини разом із її народженням, а формуються в процесі соціалізації людини та здатні змінюватись на протязі її життя під впливом різноманітних (постійних чи мінливих) зовнішніх факторів.

З наведеного можна зробити висновок, що інтерес – це мотивований пізнавальний процес на шляху досягнення бажаної матеріальної чи не матеріальної мети, який надає людині можливість розуміти сутність свого прагнення.

Отже, коли споживач визначається щодо купівлі, саме завдяки інтересу, як процесу мотивованого пізнання предмету, формується обізнаність про нього, яка є передумовою здійснення громадянином вільного вибору (придбання товарів або послуг, здійснення волевиявлення на користь того чи іншого політика, тощо).

С.Л. Рубінштейн та багато інших вчених зокрема Щукіна Г.І., Ільін Є.П. схиляються до думки, що потреби передують виникненню інтересу. Власне актуалізація певних потреб в залежності від життєвих умов стає підставою для появи інтересу на шляху до їх задоволення. Потреби є спонукою людини до активних дій.

Після того, як ми з’ясували сутність термінів інтереси та потреби і дійшли висновку про нерозривний взаємозв’язок між ними, можна стверджувати, що пошук, спонукання, нав’язування людині потреб через рекламу є діяльністю , спрямованою на формування або підтримання інтересу у споживача, щодо товарів або послуг, які рекламуються.

Якби не читати Закон України «Про рекламу» далі першої статті, наведене вище твердження було б напевне справедливим. Але згадуваний закон не обмежується лише однією статтею, тому звернемо свою увагу на статтю 8, в якій ідеться про вимоги до реклами. Так, одна з вимог імперативно забороняє застосування в рекламі засобів і технологій, які діють на підсвідомість споживача реклами (наприклад: технологія 25-го кадру, комбінування кольорів та звуків, інше). Саме категорична форма цього імперативу породжує невизначеність та багато додаткових запитань у процесі експертної та правозастосовної діяльності.

Для того, щоби розібратись та упередити можливість неналежного тлумачення закону, вважаю за необхідне зупинити увагу на таких термінах, як технології та підсвідомість.

Отож, згідно із визначенням даним у Сучасному тлумачному словнику української мови, слово технологія має наступне значення:

ТЕХНОЛОГІЯ, -ї, ж. (грец. Technё – мистецтво, майстерність + logos – вчення).
1. Сукупність виробничих операцій, методів, процесів у певній галузі виробництва, способів, що використовується в якій-небудь справі, тощо.

Що ж до понять свідомість та підсвідомість, то через стислість визначень даних їм у тлумачних словниках потрібно звернутись до думок визначних вчених-дослідників у галузі науки, завдяки якій ці терміни з’явились. Мова йде про психологію.

Так, свідомістю зазвичай психологія називає процес відображення дійсності мозком людини, який охоплює всі форми психічної діяльності й зумовлює цілеспрямовану діяльність особи, а також сприйняття та розуміння нею навколишнього.

Майк Кордуел – американський психолог і викладач, у своїй книзі «Психология. А - Я: Словарь-справочник» говорить, що підсвідомість являє собою рівень, безпосередньо межуючий з усвідомленим сприйняттям. Він зазначає також, що в теорії психоаналізу термін означає той рівень, через який повинен пройти усвідомлюваний матеріал, перш ніж він досягне свідомості.

Видатний психолог Ерік Берн у своїй книзі «Введение в психиатрию и психоанализ для непосвящённых» підсвідомість розуміє, як джерело енергії нашої психіки і в той же час частину психічного апарату, «виробляючого» думки; однак, спосіб роботи підсвідомого, на його думку відмінний від способу роботи свідомої психіки.

Враховуючи те, що потреби людини можуть бути свідомими та несвідомими, можна стверджувати, що апеляції в рекламі до потреб, які не є усвідомленими особою, за допомогою певних технологій (як послідовних сукупних процесів), є впливом на підсвідомість людини.

Але чому все частіше рекламісти обирають мішенню своєї реклами не стільки свідомість, скільки підсвідомість людини? Думаю на це запитання змістовно відповів Джозеф Мерфі у своїй праці «Сила вашего подсознания». Мерфі стверджує, що, як тільки підсвідомість отримує яке-небудь навіювання, воно одразу ж починає піклуватись про його реалізацію.

Потреби, інтерес, свідомість, підсвідомість – суцільна психологія! Сьогодні у рекламному середовищі важко уявити створення реклами без втілення у сюжеті таких технологій психологічного впливу, як транзактний аналіз, NLP, еріксоновський гіпноз, нейромаркетинг та інших ноу-хау покликаних зробити з людини маріонетку у руках рекламістів. Так чи не відійшла сучасна реклама від свого первісного призначення – інформувати споживача про товар, бути його другом на шляху до самостійного вибору корисної для нього покупки? Переконаний, що так, оскільки навряд – чи можна називати дружбою хитрощі та вимоги робити вчинки в корисливих інтересах лише однієї з сторін дружнього союзу.

Я думаю потрібно нам не оминути й те, про що представники медіабізнесу уникають говорити взагалі. Йдеться про гіпнотичний вплив телевізійної реклами на людину. Як це відбувається? Фахівці пояснюють наступним чином.

Втомлена людина після роботи приходить додому, вечеряє, відпочиває і дивиться телевізор. У м’якому кріслі або ліжку, вона спостерігає за тим, що відбувається на екрані. Втомлене тіло починає розслаблюватись (це є першою вимогою для настання гіпнотичного стану). Темрява і тиша пришвидшують занурювання у гіпнотичний стан. Кольоровий нерухомий екран, який світиться у темряві та притягує до себе увагу людини – психологічна-обумовлююча настання гіпнотичного сну. Слух сприймає від телевізора звукові сигнали, котрі не дають заснути людині і приковують увагу чи то до фільму чи то до телепередачі (це основна вимога для настання гіпнотичного стану). Через 10-15 хвилин людина вже знаходиться у гіпнотичному сні. Через слух та зір відбувається навіювання ідей та задач подальшої життєдіяльності.

Отже відповідь на запитання, чому реклама на телебаченні у вечірній час є більш коштовною буде повнішою якщо крім фактору, що ввечері біля екранів збирається велика аудиторія глядачів, зазначити також і те, що людина засинає разом з рекламою, а її слогани та картинки стають останнім, що поглинає в себе за цілий день підсвідомість, захист якої послаблений втомою та переходом до сну.

Часто представники середовища рекламістів наголошують на тому, що людина вільна у праві вибору дивитися, чи не дивитися рекламний блок на телебаченні, оскільки завжди може за допомогою пульта перемикнути телеканал. Така можливість на мові рекламістів називається «правом пульта». Що ж, це твердження могло би бути справедливим, якби у програмі телепередач чітко вказувався момент початку і закінчення рекламного блоку, або якби такий блок супроводжувався зворотним хронометражем, надаючи громадянину повну інформацію про загальну тривалість паузи між частинами фільму або телепередачі, що були перервані. Однак, замість поваги до глядачів (джерела рейтингів телеканалів) телерадіоорганізації переривають рекламними роликами фільми та передачі у їх кульмінаційні моменти. Телеканалами це робиться навмисно з єдиною метою – викликати в телеглядача, який знаходиться під впливом інтересу до захоплюючого сюжету фільму або телепередачі, страх пропустити ключовий момент, та породити небажання перемикати його на протязі рекламного блоку. Саме така маніпуляція телевізійників примушує людину неодноразово переглядати майже одні й ті ж самі рекламні сюжети часто з непотрібною для неї інформацією та при допомозі постійних повторів закарбовувати рекламу в пам’яті разом із психологічними установками, спрямованими на потрібну замовнику автоматизацію поведінки громадянина.

Що ж торкається зовнішньої реклами, то вона взагалі не дає людині можливості в якийсь спосіб уникати її впливу, оскільки особа завжди є залежною або від транспорту, або від маршруту і таким чином автоматично позбавляється права вибору дивитися, чи не дивитися на композицію. Звичайно, рекламісти одразу скажуть «не хочете не дивіться» але ж чому ми з Вами через їх бізнес повинні терпіти якісь утиски? Або заплющувати очі під час керування автотранспортом? І взагалі, як тоді розбудовувати сильну країну, коли у ній вчать ховати очі? Власне тому реклама на зовнішніх носіях повинна бути ще більш-відповідальною, ніж на телебаченні. Саме вона може стати причиною багатьох незручностей для людей, які не бажають дивитися на оголені тіла, щасливу молодь із пляшкою алкогольних напоїв і купою цигарок у роті, або, ідучи чи повертаючись з роботи, постійно читати надоїдливі слогани подеколи неетичного характеру. Свідома громадськість заходу вже давно задається питанням: Чому ми постійно маємо потерпати від чиїхось корисливих апетитів та бути рабами в осіб, котрі підштовхують нас наче мурах до, так би мовити, вірного напрямку на шляху в супермаркеті?

Не оминемо і соціальну рекламу по-українськи, яка має за мету розповсюджувати позитивні цінності, або боротися з негативними явищами. Однак і тут не все гаразд. Так, у 2006-му році у Києві була розповсюджена скандально відома соціальна рекламна кампанія спрямована на боротьбу із наркоманією рекламна композиція якої складалась із написів на чорному фоні «Мама чому я помер?» або «Мама чому я урод?», а також «у наркоманів не буває здорових дітей». Реклама ніби переслідувала благородні цілі, але що вийшло насправді? Скандал і обурені неправдивими твердженнями та не передбачливістю рекламістів громадяни, окремі з яких ледь не стали її жертвою. Серед багатьох скарг на особливу увагу заслуговує випадок, коли молода вагітна дівчина, яка довго чекала для себе цієї події, після того, як їй потрапила на очі розміщена біля її будинку згадувана соціальна реклама, а твердження що «у наркоманів не буває здорових дітей» просто оселилося у голові вразливої жінки, хотіла зробити аборт і позбавити життя майбутнього громадянина нашої держави. Останнє було викликане тим, що її чоловік у юному віці декілька разів вживав легкий наркотик – маріхуану. Важких зусиль оточуючих потребувало запевнення дівчини у тому, що наведене рекламне твердження не зовсім є правдивим, і що в неї буде здорова та повноцінна дитина. А скільки таких випадків могло бути ще і, які, можливо, мали більш драматичне завершення?

Підсумовуючи наведені вище дослідження, та враховуючи велику важливість явища реклами у суспільно-економічних відносинах, можна з впевненістю сказати, що реклама повинна бути соціально відповідальною та розглядати людину, не як нерозумну комаху, або статистичну одиницю, психікою якої можна керувати, не замислюючись про наслідки впливу, а як цеглинку, з якої будується суспільство і від якості якої буде залежати в цілому якість розбудови демократичного співтовариства. Переконаний, з рекламою, як явищем, не слід боротись, потрібно змінювати підхід рекламістів до споживачів реклами та робити його більш цивілізованим і гармонійним, пам’ятаючи тезу І. Канта про те, що свобода одної людини закінчується там, де починається свобода іншої. Також необхідно відшукувати науково-обґрунтовані межі між корисним і шкідливим в рекламі та стимулювати систему громадського контролю за додержанням етики у рекламній діяльності. Думаю в Україні сьогодні актуальним є створення, вже успішно працюючих за кордоном, рекламних телевізійних каналів, або видання періодичних каталогів, присвячених рекламі галузевої продукції. Таким чином, можна буде забезпечити тезу бізнесу про те, що він прагне не нав’язувати товар, а інформувати населення про свої виробничі здобутки. Аудиторія ж у цих телеканалів або видань буде складатись з тих людей, які насправді збирається здійснювати купівлю та прагнуть отримати об’єктивну та потрібну інформацію для реалізації свого демократичного права вибору.


Максим Ростоцький


Література:

1. Введение в психиатрию и психоанализ для непосвящённых / Эрик Берн. – Перевод с английского А.И. Фёдорова. – Минск: "Поппури", 2006 г. – 527 с.

2. Верховна Рада України; Закон вiд 03.07.1996 № 270/96-ВР Про рекламу /Відомості Верховної Ради України вiд 24.09.1996 - 1996 р., № 39, стаття 181

3. Основы общей психологии /С.Л. Рубинштейн. - СПб. : Питер, 2002. - 720 с.

4. Психология. А - Я: Словарь-справочник / Майк Кордуэлл. — Пер. с англ. К. С. Ткаченко. — М.: ФАИР-ПРЕСС, 2003. —448 с.

5. Сила вашего подсознания /Джозеф Мерфи. – Перевод с английского В. П. Белоножко. – Ростов-на-Дону: ФЕНИКС, 2006 г. –320 с.

6. Сучасний тлумачний словник української мови: 50000 слів / За загальною редакцією д-ра філологічних наук, професора В.В. Дубічинського. – Х.: ВД «ШКОЛА», 2006. – 832 с.


  • Кращі фільми для всієї родини



  • Кращі телеканали для всієї родини

    1. Перший національний

    2. 1+1

    3. ICTV

    4. Інтер



  • Кращі кінотеатри для всієї родини

    1.Мережа кінотеатрів "Одеса - Кiно"

    2. Розважальний комплекс
    "Дивосвіт" (м.Київ)

    3. Мережа кінотеатрів «Мультиплекс - Холдинг»
  •  УВАГА!  

    Шановні батьки! Просимо Вас у випадку виявлення фактів порушення законодавства України покликаного захищати суспільну мораль, або права неповнолітніх глядачів, слухачів, терміново звернутись до нашої організації із підтверджуючою інформацією (фото-відео зйомка, квитки кінотеатрів, запис телевізійних та радіопередач, тощо). Від Вас залежить європейський вибір, демократія, законність та майбутнє Української Нації. Майбутнє наших дітей в наших руках.


    Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Організація може не поділяти думку авторів. Організація залишає за собою право редагувати надані матеріали.

    Публікація в інших виданнях матеріалів рубрик "колонка Максима Ростоцького" та "Фотогалерея" можлива тільки за умов погодження з автором.

    При використанні матеріалів сайту посилання на нього є обов’язковим.


    © Телеглядацька Асоціація Батьків України, 2004—2006
    Контакт: info@tabu.org.ua

    Створено: Addesign.com.ua, 2006
                                                                    META-Ukraine