Ще раз про суспільну мораль

Існує багато визначень поняття «суспільна мораль», але, аналізуючи їх, можна зробити висновок про наявність певних спільних рис, а саме: система етичних норм, правил поведінки, що склались у суспільстві на основі традиційних культурних і духовних цінностей. Власне це говорить про створення певною етно-культуральною групою своїх правил поведінки, які віддзеркалюють особливості її історичного і духовного розвитку та сприяють гармонізації взаємовідносин між громадянами з метою забезпечення виконання утворенням, що їх об’єднує (держава), своїх основних функцій – підтримання громадського спокою та створення умов для розвитку особистості без завдання шкоди інтересам різних прошарків та груп суспільства. Іншими словами суспільна мораль – це неписані правила поведінки (мудрість та досвід народу), найбільш важливі з яких знаходять своє закріплення у правових актах, та отримують статус обов’язковості для виконання. До прикладів мудрості народу можна віднести прагнення не допускати дошлюбні статеві стосунки та розбещений спосіб життя, що знаходило свій вираз у відповідних неписаних, а подеколи й писаних правилах пристойності. Тільки зараз, завдяки розвитку науки, вчені зрозуміли всю глибину та важливість наведених вище моральних правил, оскільки завдяки ним людству на протязі сторіч вдавалося уникати розповсюдження тяжких венеричних захворювань, які призводили до розладів репродуктивних систем людини, смертей та вимирань цілих суспільних груп. Слід відмітити і важливий висновок видатного психолога Зігмуда Фрейда, який довів, що агресія є наслідком сексуальної фрустрації, чим надав додаткові підстави у справі боротьби із порнографією, оскільки спокій та не криміналізоване суспільство є одними з основних прагнень кожного громадянина.

На сьогоднішній день суспільна мораль України потерпає від засилля культурних уявлень інших держав із своїми історичними особливостями. Ми стаємо свідками деформації у нашому суспільстві традиційних уявлень про духовність та поведінкові стереотипи. Глобалізація економіки неодмінно пов’язана із розмиванням культурних меж та експансією продукції, здатної докорінно змінювати свідомість, погляди, переконання. З одногу боку до плюсів такої тенденції можна віднести зближення культурної мови різних народів, з іншого боку – нанесення шкоди психіці та процесам виховання підростаючого покоління (через великі розбіжності між ціннісними орієнтирами населення різних країн та континентів), створення прірви між батьками та дітьми, зрощування манкуртів, позбавлених знань про свою історію, культуру, минуле.

Нажаль бізнес в нашій країні, особливо той, що пустив коріння в гуманітарній сфері, все ще знаходиться на стадії накопичення капіталу та майже весь продовжує намагатися грати поза встановленими державою правилами, ставлячи перед собою за мету лише економічні показники, нехтуючи, на шляху до досягнення яких, не тільки суспільною мораллю, а й вимогами законодавчих актів. Така квазіконкуренція не дає змоги комерсантам замислюватись над своїм потенційним впливом на процеси виховання підростаючого покоління, яке через якихось 5 чи 10 років буде нести відповідальність за наші з вами життя, ставши конструкторами літаків, нейрохірургами, державними діячами та політиками.

У демократично-розвинених країнах після стабілізації економічних та соціальних процесів, що відбувались внаслідок певних катаклізмів, не рідко спостерігались випадки незначної лібералізації законодавства, захищаючого суспільні цінності. Як правило, такі рішення урядів мали своїм ґрунтом високу правову свідомість представників бізнесу та влади. В Україні ж спостерігаються викривлені процеси, коли у часи постійних кризових ситуацій на вимогу окремих представників бізнесу, які й так майже не працюють в межах нормативних актів, держава під впливом свого каяття про неспроможність контролювати комерсантів (всупереч прагненням населення) робить кроки по лібералізації законодавства, не караючи, а легалізуючи правопорушення несвідомих гравців ринку.

В таких небезпечних умовах для стану моралі в нашій країні єдиним дійовим механізмом по припиненню подальшого занепаду культури і духовності є застосування державного примусу, який буде полягати не тільки у створенні відповідної нормативної бази, а й у налагодженні дієвого контролю за дотриманням законодавства.

Пам’ятаймо! Жодні суми податкових надходжень в бюджет від безконтрольної реалізації продукції, яка може негативно впливати на суспільну мораль, не зможуть реабілітувати скалічені душі дітей та виправдати нас перед майбутніми поколіннями.